FLAME LAWYER LADY // Сайт практикующего юриста

 

Правовий режим зони національних природних парків

Консультация по земельному праву



Дирекція національного природного парку уклала угоду з фермером Н. про використання під сінокоси 4,7 га заповідної зони та 12 га зони регульованої рекреації для випасання худоби за умови, що останній забезпечуватиме продуктами харчування ресторани готелю та кемпінгу, розташовані в межах господарської зони, дасть можливість розмістити на належній йому на праві власності частині лісових угідь тимчасовий наметовий табір поблизу ставка сільськогосподарського кооперативу „Збруч" для оздоровлення відпочиваючих.
Внаслідок поширених дощів використати сінокоси і пасовища стало складним і фермер Н. припинив в односторонньому порядку виконання умов цієї угоди. Дирекція національного природного парку направила фермеру претензію, в якій зазначала, що в разі подальшого невиконання умов угоди, вона буде змушена скласти позов до господарського суду про примусове виконання взятих фермером зобов'язань.



Консультация.


В данному разі мають місце правовідносини стосовно використання земель національних природних парків.
Основними завданнями національних парків є: збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об'єктів; створення умов для організованого туризму та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням природоохоронного режиму, проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційних навантажень та розробка наукових рекомендацій з питань охорони довкілля та використання природних ресурсів; проведення екологічної освіти та екологічного виховання.
Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об єкти, якы мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність та виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного та рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.
До природно-заповідного фонду належать:
1. природні территорії та об'єкти - природні та біочферні заповідники, національні природні та регіональні ландшафтні парки, заказники, памятники природи, заповідні урочища;
2. штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, парки-памятники садово-паркового мистецтва.
Правові основи організації, охорони,ефективного використання природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів та об'єктів визначає Закон України "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992р., в якому знайшли закріплення форми власності на території та об'єкти природно-заповідного фонду України, цілі його використання, права громадян із зазначених питань. Території природних заповідників, землі та інші природні ресурси, надані національним природним паркам, є власністю народу України. Регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, заповідні урочища можуть перебувати як у власності народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України. Території та об'єкти природно-заповідного фонду можуть використовуватися в природоохоронних ,науково-дослідних, освітньо-виховних, оздоровчих та інших рекреаційних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.
Національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення.
Перед ними стоять такі основні завдання:
• збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об єктів;
• створення умов для організованного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об' єктів;
• проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони навколишньго природного середовища та ефективного використання природних ресурсів;
• проведення екологічної освітньо-виховної роботи.
Згідно ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України». На землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Згідно ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на землях національних парків заборонено випасати худобу, тому ця угода укладена всупереч вимогам закону.
Претензія задоволенняю не підлягає.


Создан 26 дек 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником