FLAME LAWYER LADY // Сайт практикующего юриста

 

Может ли малолетний ребенок быть наследником недвижимого имущества?

Консультация по гражданскому праву



До шестирічного Бориса Орлова перейшли по спадщині від дідуся квартира і дача. У звязку з майбутнім переїздом в інше місто батьки Бориса вирішили продати квартиру одному з співслужбовців батька, а дачу подарувати тридцятирічному братові Бориса, що зі своєю родиною проживав неподалеку та їхати з міста не збирався.
Оскільки такі договори дарування та купівлі-продажу підлягають державній реєстраціії, батьки Бориса звернулися у юридичну фірму з проханнням оформити усі необхідні документи для їхньої державної реєстрації, батьки Бориса звернулися у юридичну фірму з проханням оформити усі необхідні документи для їхньої державної реєстрації.
Як повинні поступити робітники юридичної фірми?


Консультация:

Безпосередніми учасниками спадкових правовідносин виступають лише спадкоємці.
Ст.1222 ЦК України визначає, що спадкоємцями згідно із заповітом і законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини. Чинним законодавством передбачено, що набувачем права власності в порядку спадкування за заповітом на майно є сама дитина у нашому випадку. У даному разі, спадкоємцем є малолітня дитина Борис Орлов.
Відповідно до ст. 176 Сімейного кодексу України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюються законом.
Цивільний кодекс України (далі – ЦК) передбачає, що фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років, має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини (правочин вважається дрібним побутовим, якщо він спрямований на задоволення побутових потреб особи, відповідає її фізичному, духовному і соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість) та здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Згідно із Законом „Про охорону дитинства” батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання. Отже, таким чином, законодавець захистив права дитини при укладанні її батьками договорів щодо відчуження нерухомого майна.
Відповідно до ст. 655 ЦК за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. При цьому товаром, який є предметом договору, можуть бути будь-які речі (як об’єкти природи, так і створені людиною матеріальні блага), що не вилучені з товарообігу, і які вже є у продавця на момент укладення договору або які будуть створені, придбані чи набуті продавцем у майбутньому.
Спеціального оформлення договірних відносин вимагають купівля-продаж земельних ділянок, цілісних (єдиних) майнових комплексів, житлових будинків (квартир) та іншого нерухомого майна — відповідно до ст. 657 ЦК, зазначені договори мають укладатися у письмовій формі та підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню й державній реєстрації.
Адже при посвідченні договору нотаріуси, згідно з Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Мін’юсту від 03.03.2004 р. № 20/5, вимагають дозвіл органу опіки і піклування на право опікуна укладати угоду.
Таким чином, для вчинення будь-яких дій, об’єктом яких виступає нерухоме майно, громадянин України, який має неповнолітню дитину, спочатку повинен отримати дозвіл у органів опіки та піклування на вчинення зазначених дій та надати нотаріально завірену згоду.
Право власності на майно за договором, щодо якого законодавством встановлено спеціальні вимоги оформлення (нотаріальне посвідчення, державна реєстрація), виникає з моменту надання договору відповідної форми.
Якщо ж орган опіки та піклування перешкоджає батькам вчиняти правочини щодо відчуження майна, співвласниками яких є їх неповнолітні діти, а саме не надає дозвіл, згідно зі ст. 79 ЦК рішення органу опіки та піклування може бути оскаржене до відповідного органу, якому підпорядковано орган опіки та піклування, або до суду.
Отже, робітники юридичної фірми зобовязані пояснити вищезазначені умови відчуження майна, власником якого є малолітня дитина і тільки після отримання нотаріально засвідченої згоди Органу опіки та піклування складати та у законом встановленому порядку нотаріально засвідчувати договори дарування та купівлі-продажу майна малолітньої особи.


Создан 26 дек 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником