FLAME LAWYER LADY // Сайт практикующего юриста

 

Спор при наследовании имущества

Консультация по гражданскому праву (Наследование)



Тяжко хворий Мальцев видав доручення Федюшиній, з якою протягом декількох років перебував у фактичних шлюбних стосунках, на розпорядження вкладом у Ощадбанку, що йому належить. При цьому Мальцев у присутності свідків висловив побажання, щоб Федюшина за рахунок цих коштів покрила усі витрати по його похорону, а кошти, що залишилися, використала на свій розсуд. Це доручення, як і заповіт про передачу Федюшиній по спадщині автомашини та домашньої обстановки, були засвідчені головним лікарем лікарні, у якій Мальцев знаходився на лікуванні. Через рік після смерті Мальцева його дорослий син, що не підтримував з батьком стосунків протягом ряду років, але який був єдиним спадкоємцем Мальцева за законом, звернувся до Федюшиної з позовом, вимагаючи передачі усієї суми вкладу, що зберігався у Ощадбанку на ім’я Мальцева.

Консультация

В побутовому житті громадян, досить часто виникають ситуації, коли учасники цивільних правовідносин з тих чи інших підстав не мають можливості самостійно здійснювати певні юридичні дії – наприклад, у даному разі, через погане здоров’я. У зазначеному випадку Мальцев вирішив доцільним доручити вчинення окремих юридичних дій, а саме отримання його коштів з його вкладу в Ощадбанку іншій особі - Федюшиній, яка мають більше можливостей для виконання цих дій. Отже, оформлюються такі правовідносини шляхом укладення договору доручення.
Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України , за договором доручення одна сторона (повірений Федюшина) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя Мальцева) певні юридичні дії. Повіреним і довірителем можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, але при цьому слід враховувати, що громадяни, які виступають будь-якою зі сторін договору доручення, мають бути дієздатними, а юридичні особи повинні діяти в межах своєї статутної правоздатності.
Предметом цього доручення є юридичні дії повіреного, які, зазвичай, пов’язані з вчиненням правочинів та виконанням окремих процесуальних дій. Характерною особливістю договору доручення є те, що повірений виконує юридичні дії від імені та за рахунок довірителя, а тому всі дії повіреного, здійснені ним у межах повноважень, визначених у договорі, створюють, змінюють або припиняють права та обов’язки безпосередньо для довірителя (сам повірений внаслідок вчинення зазначених дій ніяких прав чи обов’язків перед третіми особами не набуває).
Форма договору доручення законом спеціально не обумовлена, а тому до даного договору застосовуються загальні правила про форму правочинів (ст. 205 – 210 ЦК) та про форму договорів (ст. 639 ЦК) . З огляду на це, договори доручення фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, повинні укладатися у письмовій формі. Окремі договори доручення потребують нотаріального посвідчення – наприклад, доручення на укладення договору купівлі-продажу квартири, дарування нерухомого майна тощо.
Отже, законом не встановлена обовязкова вимога нотаріального посвідчення договору доручення розпорядження коштами вкладу в Ощадбанку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1007 ЦК, довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення – адже повірений, виконуючи свої обов’язки за договором, повинен вступати від імені довірителя у стосунки з третіми особами, які мають знати про характер та обсяг повноважень повіреного. Таким чином, довіреність, відтворюючи повноваження повіреного, визначені умовами договору доручення, легалізує його як представника довірителя перед третіми особами. Договір доручення належить до консенсуальних договорів, оскільки вважається укладеним з моменту досягнення між сторонами згоди з усіх істотних умов договору.
Безоплатним договір доручення є лише у тому випадку, коли у самому договорі чи у законі міститься пряма вказівка на його безоплатний характер. І оплатний, і безоплатний договір доручення є двостороннім, оскільки взаємність прав та обов’язків повіреного і довірителя мають місце за будь-яких умов.
Відповідно до ст. 1001 ЦК договір доручення може бути укладений із вказівкою про строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя, а також без такої вказівки. Саме таку вказівку зробив Мальцев Федюшиній – щоб кошти вкладу вона потратила на похорон його.
Договір доручення припиняється на загальних підставах припинення зобов’язань, викладених у главі 50 ЦК. Крім цього, оскільки взаємовідносини сторін даного договору мають особисто-довірчий характер, цивільним законодавством (ч. 1 ст. 1008 ЦК) встановлено і додаткові підстави для припинення договору доручення, які вирізняють його серед інших видів договорів. До них належать:
— відмова довірителя або повіреного від договору;
— визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;
— смерть довірителя або повіреного.
Відмовитись від договору доручення довіритель або повірений можуть у будь-який час, незалежно від мотивів свого рішення – це правило є імперативним і, згідно з ч. 2 ст. 1008 ЦК, відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.
Правонаступництво за зобов’язаннями повіреного і довірителя — неможливо, навіть у тому разі, коли спадкоємці або правонаступники сторони в договорі доручення виявлять бажання продовжити відносини відповідно до договору доручення, їм доведеться укласти новий договір. Разом з цим спадкоємці повіреного, зобов’язані повідомити довірителя про припинення договору доручення та вжити заходів, необхідних для охорони майна довірителя, зокрема зберегти його речі та документи і передати їх довірителеві. Отже, після смерті Мальцева його син та єдиний спадкоємець повинен був звернутися до Федюшиної з відповідною вимогою та самому здійснювати похорон батька за рахунок коштів з його вкладу. Але син Мальцева не зявився та цього не зробив.
Оскільки повірений виступає від імені та за рахунок довірителя, то, звичайно, він має керуватися інтересами свого довірителя й вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Відступити від умов договору повірений може лише у тому випадку, коли цього вимагають інтереси довірителя і повірений не зміг попередньо запитати довірителя або не одержав у визначений строк відповіді на свій запит, а обставини справи вимагали від повіреного (в інтересах довірителя) негайних дій з відхиленням від змісту договору.
Отже, у даному разі, Федюшина керувалася інтересами Мальцева та вчинила дії, відповідно до змісту даного їй доручення, та вона не могла відступити від виконання цього доручення, тому що не могла одержати у визначений строк відповідь на свій запит від сина Мальцева. Тому Федюшина має повернути сину Мальцева лише різницю між сумою вкладу, та вартістю похорону, тому що ці кошти не є предметом для спадкування нею згідно заповіту Мальцева.


Создан 26 дек 2009



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником